Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2014 року Справа № 918/270/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.,суддів:Міщенка П.К., Погребняка В.Я.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"на ухвалу та постановугосподарського суду Рівненської області від 30.09.2014 Рівненського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 у справі№ 918/270/14за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Автокрам"провизнання банкрутомарбітражний керуючийПархоменко Сергій Сергійович в судовому засіданні взяли участь представники :

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"Верхацький І.В., Гіндрюк Т.С.ТОВ "Автокрам"Генелюк О.В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 01.04.2014 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Автокрам" з урахуванням особливостей, передбачених статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Рівненської області від 15.04.2014 ТОВ "Автокрам" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено Пархоменка С.С.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 17.06.2014 визнано вимоги кредиторів, зокрема, вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 30.09.2014 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 03.10.2014) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокрам" (далі - ТОВ "Автокрам"); ліквідовано юридичну особу - ТОВ "Автокрам"; вимоги усіх кредиторів визнано погашеними; виконавчі документи за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню; провадження у справі припинено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 ухвалу господарського суду Рівненської області від 30.09.2014 залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 30.09.2014 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.11.2014, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що при ухвалення оскаржуваних судових рішень судами порушено норми матеріального права, зокрема: ч.2 ст.41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон). Заявником зазначено, що ліквідатором Пархоменко С.С. не було вжито всіх необхідних заходів для пошуку, захисту та реалізації майна боржника.

В судовому засіданні 18.12.2014 представником ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" подано клопотання про припинення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Автокрам".

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.12.2014 відкладено розгляд касаційної скарги у зв'язку з нез'явленням у судове засідання арбітражного керуючого Пархоменка С.С. та необхідністю уточнити вимоги касаційної скарги відповідно до приписів ст.111, 1119 ГПК України.

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" подано уточнення до касаційної скарги, в якій заявник просить скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 30.09.2014 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.11.2014, припинити провадження у справі про банкрутство ТОВ "Автокрам".

Заявник посилався на те, що судом першої інстанції без достатніх правових підстав порушено справу про банкрутство боржника за спрощеною процедурою, передбаченою ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга з урахуванням уточнень до касаційної скарги, поданих заявником, не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ліквідатором банкрута 01.08.2014 подано на затвердження суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута з додатками (т. 1, а. с. 142-162).

Відповідно до ч.1 ст.46 Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Частиною 2 ст. 41 Закону встановлено, що ліквідатор з дня свого призначення приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його зберігання; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом тощо.

Відповідно до статті 43 Закону майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.

Частинами 1, 2 статті 44 Закону передбачено, що після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною. Ліквідатор має право самостійно проводити торги на аукціоні відповідно до законодавства або залучити на підставі договору організатора аукціону - юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги.

Затверджуючи звіт ліквідатора місцевий господарський суд виходив з того, що ліквідатором вживалися заходи, спрямовані на виявлення кредиторів банкрута та встановлення наявності його майнових активів під час проведення ліквідаційної процедури. Зокрема, ліквідатором проведена інвентаризація майна банкрута, встановлено, що майнові активи, в тому числі основні засоби, незавершені капітальні інвестиції, довгострокові фінансові інвестиції, інші необоротні активи, товарно-матеріальні цінності, грошові кошти та цінні папери, дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, за розрахунками з бюджетом, інша поточна заборгованість у банкрута відсутня. Майна для задоволення вимог кредиторів ліквідатором не виявлено. Ліквідатором банкрута перевірена інформація щодо наявності чи відсутності у підприємства об'єктів нерухомості, транспортних засобів, спецтехніки, шляхом направлення відповідних запитів до органів, які здійснюють реєстрацію зазначеного майна.

Згідно з частиною 2 статті 46 Закону, якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Закону провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню, якщо затверджено звіт ліквідатора у порядку, передбаченому цим Законом.

Враховуючи те, що ліквідатором належним чином проведена ліквідаційна процедура банкрута, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, зробив висновок про необхідність затвердження ліквідаційного балансу банкрута, його ліквідацію та припинення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Автокрам", оскільки у боржника відсутні активи, необхідні для погашення кредиторської заборгованості.

Таким чином, в ході здійснення ліквідаційної процедури за спрощеною процедурою банкрутства, передбаченою ст.95 Закону, обставини неплатоспроможності боржника, зазначені у заяві голови ліквідаційної комісії підтвердилися, судами встановлена неспроможність боржника відновити свою платоспроможність, відсутність майна для задоволення вимог кредиторів та необхідність ліквідації юридичної особи - банкрута.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи заявника касаційної скарги, викладені в уточненнях до касаційної скарги, про необхідність припинення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Автокрам" на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки в підготовчому засіданні суду першої інстанції перевірено обґрунтованість заяви голови ліквідаційної комісії про порушення провадження у справі про банкрутство. З матеріалів справи вбачається, що скаржник був обізнаний про банкрутство ТОВ "Автокрам", однак, не звертався до суду зі скаргами на дії ліквідатора, у судовому засіданні суду першої інстанції усно заперечував про затвердженні звіту ліквідатора, проте, обґрунтувань щодо заперечення затвердження звіту та ліквідаційного балансу до суду не подавав. Заявник як учасник провадження мав право оскаржувати судові рішення у справі, в тому числі ухвалу про порушення провадження у справі. Однак, вимоги про припинення провадження у справі не заявлялись кредитором в суді першої інстанції ні під час провадження у справі про банкрутство, ні під час розгляду звіту ліквідатора.

З матеріалів апеляційної скарги вбачається, що ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", оскаржуючи ухвалу про припинення провадження у справі, посилався на процесуальні порушення суду першої інстанції, а саме, ненадання судом першої інстанції належної оцінки доказам про наявність у боржника дебіторської заборгованості. Крім того, зазначав про невжиття ліквідатором всіх можливих заходів по встановленню активів та пасивів боржника. Однак, з вимогами щодо припинення провадження у справі про банкрутства не звертався.

Враховуючи межі перегляду судових рішень, визначені ст.1117 ГПК України, колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 та ухвалу господарського суду Рівненської області від 30.09.2014 у справі № 918/270/14 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді П.К. Міщенко

В.Я. Погребняк